Натисніть "Шукати" для пошуку інформації що вас цікавить
Зачекайте будь ласка, ми виконуємо ваш пошуковий запит...
ДП "Шепетівський військовий лісгосп"
  • 30400, Хмельницька область,
    Шепетівка, пров. Героїв Небесної Сотні, 18
  • +38 (038) 40 4-05-54
    info@remove-this.milforest.com.ua
  • Завантаження
    погоди...

На території Шепетівського Полісся доглядом за лісами та їх промисловим використанням переважно опікуються державні та комунальні лісові підприємства.

Однак, не менш важливу роль у господарській діяльності тут належить Шепетівському військовому лісгоспу, створеному за наказом Міністра оборони СРСР №6с-0-6 20 червня 1948 року. Нині він господарює на теренах Хмельницької, Вінницької та Тернопільської  областей України.

Управління лісгоспу розмішено у м. Шепетівка,  Хмельницької області. Загальна площа, що обслуговується і використовується становить 8 229,5 га. З них лісова 7 397 та, покрита лісом 6 701 та.

Обсяг заготівлі лісопродукції щорічно в межах -і 5 тис.м , виробляється продукції за рік в середньому на 5,5 млн.грн. У військовому лісгоспі працюють 99 працівників.

Великого значення у своїй діяльності лісівники надають посадці лісів. Якщо у 1958-1967 рр. щорічно в середньому заліснювалось 15 га, то з кожним роком ця цифра зростає. Скажімо, за десятиріччя 1968-197 рр. висаджено дерев на площі 247,7 га, у 1978-1987 рр. - 337,5 га, у 1988-1977 рр. - 433, га, у 1988-2007 рр. - 737,9 га. Особливо напруженими та результативними стали 2004-й та 2005-й роки, коли саджанці посаджено відповідно на 122,7 га та 132,8 га. Загалом з 1958 року заліснено 19573 га.

Одним із перших керівників підприємства Шепетівського військового лісгоспу був з 1952 року А.М.Шеметилло (до 1972р.). У 1972-1986 рр. підприємство очолював заслужений працівник промисловості України М.І.Кочетигов. Під його керівництвом була створена виробнича база, що дозволило уже в 1985 році лісництву перейти в категорію лісгоспу з найефективнішими показниками в Міністерстві оборони СРСР. За час керівництва лісгоспом Кочетигов М.І. створив виробничу базу з потужним гаражем і деревообробним цехом. Побудовано нове двоповерхове приміщення управління лісгоспу і лісові кордони (житло лісників). Розпочато будівництво житлових будинків у м. Шепетівка. На ті часи помічником лісничого і головним лісничим працював ветеран лісгоспу Л.М.Хомич, а головним бухгалтером - Н.Д. Пустовойтова.

З 1986 року підприємство очолює заслужений працівник промисловості України І.П.Мосійчук (працював в колективі з 1972 року). Головний лісничий - нащадок династії лісників Паєвський В.А. (працював з 1974 року). Інженерною службою з 2001 року опікується А.П.Гнатюк. За цей час лісгосп значно збільшив об'єм виробництва, продовжував будівництво житлових будинків для працівників лісгоспу і для військових. Так, в 1995 році здано в експлуатацію 68-квартирний будинок в м. Шепетівка.
      До складу лісгоспу входять 3 лісництва та промислово-виробнича база (гараж, деревообробний цех). Лісництво розташоване на Поліссі.
Виробнича база як і управління лісгоспу розмішені у м. Шепетівка. Шепетівка - місто обласного підпорядкування, райцентр, розташована на річках Гуска та Косецька. Вперше згадується в документах 1594 року. Була під владою шляхетської Польщі, але наприкінці 16 ст. дістала магдебурзьке право. Населення містечка брало участь у повстанні Косинського у 1591-1593 роках, у повстанні під орудою Северина Наливайка у 1594-1596 роках, у народно-визвольній війні 1648-1654 років. Після другого розподілу Польщі (1793) Шепетівку у складі Правобережної України возз'єднано з Росією. Лісове господарство Шепетівщини має багату історію. Деревину вирощували для будівництва, виготовлення меблів, потреб флоту та виготовлення деревного вугілля, дьогтю, тощо... Ліси були як приватні, так і державні, під наглядом лісової охорони. З 1923 року Шепетівка - місто. В роки Великої Вітчизняної війни в період німецько-фашистської окупації (4 липня 1941-11 лютого 1944) в місті виникли підпільні групи, які ввійшли до Славутської підпільної комуністичної організації, діяв підпільний райком партії. Влітку 1942 року підпільна організація почала діяти самостійно у взаємодії з партизанським об'єднанням А.З.Одухи.
      За даними останнього Всеукраїнського перепису у місті проживає 47,3 тисячі осіб, або 3,4% населення Хмельницької області. В структурі промислової продукції міста провідне місце належить підприємствам оборонної промисловості, на які припадає три чверті всього промислового виробництва. До основних галузей промисловості відноситься машинобудування, виробництво деревини та виробів з деревини, харчова, металургія та оброблення металу, меблів, видобування енергетичних матеріалів.
У місті денною формою навчання охоплено 5934 школярів, діють 3 заклади культури клубного типу, 3 бібліотеки, літературно-меморіальний музей Миколи Островського, парк культури і відпочинку, дитячі художня та музична школи. 5 музеїв на громадських засадах. В місті функціонує відділення МАУП. філія Кам'янець-Подільського державного університету, медичне училище, сільськогосподарський технікум, середнє професійно -технічне училище №20.
      У 1922 році було утворено Шепетівський район. Нині його площа стоновить 1162 км2. На півночі район межує з Баранівським районом Житомирської області, на сході — з Полонським, на заході - з Ізяславським, на північному заході - зі Славутським, на півдні — із Старокостянтинівським районами Хмельницької області. У районі 64 населених пункти.
    Район має значні поклади граніту, вапняку, глини, піску, графіту, каоліну, а також запаси деревини. 37,6 тис.га площі району займають ліси. Протікає 15 річок, найбільші з них Хомора, Смілка, Корчик, Лізнявка. Створені заповідний регіональний ландшафтний парк "Мальованка", загальнозоологічний заказник "Лизнявський", орнітологічний заказник "Червоноцвітський", гідрологічний "Купинський", Є 13 пам'яток природно-ботанічних та геологічних. Зокрема, у заказнику "Лизнявський", що розміщений поблизу села Романів на площі 422 га. взяті під охорону бобри, норка.
    Прекрасне Мале Полісся - край заповідних лісів, голубих озер і тихоплинних рік. Це один з найпривабливіших ку точків України, чи не найвигідніше розташований у фізико -географічному плані між Волинською височиною на Півночі та Подільською на Півдні. Довжина понад 300 км. ширина до 70 км.
      Поверхня Малого Полісся переважно рівнинна, середньою висотою до 245 м, подекуди - гриви, трапляються дюни. Досліджено і розробляються тут родовища гранітів, торфу, мертелю, піску, глини. Клімат вологий, опадів близько 740 мм на рік. Населення в основному вирощує овочі, зернові, цукрові буряки, цикорій тощо.
    За природними особливостями Мале Полісся відносять до зони мішаних лісів. Найбільш поширеними природно - територіальними комплексами є слабохвилясті низовини з деревно-слабопідзолистими глеюватими грунтами і болотами під боровими суборовими лісами.
Більшість лісів Шепетівського військового лісгоспу розміщені на Малому Поліссі, а якщо сказати точніше — на Шепетівському Поліссі, для якого характерні низинний рельєф, широкі заболочені долини, високий рівень грулггових вод, позитивний баланс вологи.