Натисніть "Шукати" для пошуку інформації що вас цікавить
Зачекайте будь ласка, ми виконуємо ваш пошуковий запит...
ДП "Шепетівський військовий лісгосп"

ДП "Шепетівський військовий лісгосп"Лісгосп Історія лісгоспу

На території Шепетівського Полісся доглядом за лісами та їх промисловим використанням переважно опікуються державні та комунальні лісові підприємства.

Однак, не менш важливу роль у господарській діяльності тут належить Шепетівському військовому лісгоспу, створеному за наказом Міністра оборони СРСР №6с-0-6 20 червня 1948 року. Нині він господарює на теренах Хмельницької, Вінницької та Тернопільської  областей України.

Управління лісгоспу розмішено у м. Шепетівка,  Хмельницької області. Загальна площа, що обслуговується і використовується становить 8 229,5 га. З них лісова 7 397 та, покрита лісом 6 701 та.

Обсяг заготівлі лісопродукції щорічно в межах -і 5 тис.м , виробляється продукції за рік в середньому на 5,5 млн.грн. У військовому лісгоспі працюють 99 працівників.

Великого значення у своїй діяльності лісівники надають посадці лісів. Якщо у 1958-1967 рр. щорічно в середньому заліснювалось 15 га, то з кожним роком ця цифра зростає. Скажімо, за десятиріччя 1968-197 рр. висаджено дерев на площі 247,7 га, у 1978-1987 рр. - 337,5 га, у 1988-1977 рр. - 433, га, у 1988-2007 рр. - 737,9 га. Особливо напруженими та результативними стали 2004-й та 2005-й роки, коли саджанці посаджено відповідно на 122,7 га та 132,8 га. Загалом з 1958 року заліснено 19573 га.

Одним із перших керівників підприємства Шепетівського військового лісгоспу був з 1952 року А.М.Шеметилло (до 1972р.). У 1972-1986 рр. підприємство очолював заслужений працівник промисловості України М.І.Кочетигов. Під його керівництвом була створена виробнича база, що дозволило уже в 1985 році лісництву перейти в категорію лісгоспу з найефективнішими показниками в Міністерстві оборони СРСР. За час керівництва лісгоспом Кочетигов М.І. створив виробничу базу з потужним гаражем і деревообробним цехом. Побудовано нове двоповерхове приміщення управління лісгоспу і лісові кордони (житло лісників). Розпочато будівництво житлових будинків у м. Шепетівка. На ті часи помічником лісничого і головним лісничим працював ветеран лісгоспу Л.М.Хомич, а головним бухгалтером - Н.Д. Пустовойтова.

З 1986 року підприємство очолює заслужений працівник промисловості України І.П.Мосійчук (працював в колективі з 1972 року). Головний лісничий - нащадок династії лісників Паєвський В.А. (працював з 1974 року). Інженерною службою з 2001 року опікується А.П.Гнатюк. За цей час лісгосп значно збільшив об'єм виробництва, продовжував будівництво житлових будинків для працівників лісгоспу і для військових. Так, в 1995 році здано в експлуатацію 68-квартирний будинок в м. Шепетівка.
      До складу лісгоспу входять 3 лісництва та промислово-виробнича база (гараж, деревообробний цех). Лісництво розташоване на Поліссі.
Виробнича база як і управління лісгоспу розмішені у м. Шепетівка. Шепетівка - місто обласного підпорядкування, райцентр, розташована на річках Гуска та Косецька. Вперше згадується в документах 1594 року. Була під владою шляхетської Польщі, але наприкінці 16 ст. дістала магдебурзьке право. Населення містечка брало участь у повстанні Косинського у 1591-1593 роках, у повстанні під орудою Северина Наливайка у 1594-1596 роках, у народно-визвольній війні 1648-1654 років. Після другого розподілу Польщі (1793) Шепетівку у складі Правобережної України возз'єднано з Росією. Лісове господарство Шепетівщини має багату історію. Деревину вирощували для будівництва, виготовлення меблів, потреб флоту та виготовлення деревного вугілля, дьогтю, тощо... Ліси були як приватні, так і державні, під наглядом лісової охорони. З 1923 року Шепетівка - місто. В роки Великої Вітчизняної війни в період німецько-фашистської окупації (4 липня 1941-11 лютого 1944) в місті виникли підпільні групи, які ввійшли до Славутської підпільної комуністичної організації, діяв підпільний райком партії. Влітку 1942 року підпільна організація почала діяти самостійно у взаємодії з партизанським об'єднанням А.З.Одухи.
      За даними останнього Всеукраїнського перепису у місті проживає 47,3 тисячі осіб, або 3,4% населення Хмельницької області. В структурі промислової продукції міста провідне місце належить підприємствам оборонної промисловості, на які припадає три чверті всього промислового виробництва. До основних галузей промисловості відноситься машинобудування, виробництво деревини та виробів з деревини, харчова, металургія та оброблення металу, меблів, видобування енергетичних матеріалів.
У місті денною формою навчання охоплено 5934 школярів, діють 3 заклади культури клубного типу, 3 бібліотеки, літературно-меморіальний музей Миколи Островського, парк культури і відпочинку, дитячі художня та музична школи. 5 музеїв на громадських засадах. В місті функціонує відділення МАУП. філія Кам'янець-Подільського державного університету, медичне училище, сільськогосподарський технікум, середнє професійно -технічне училище №20.
      У 1922 році було утворено Шепетівський район. Нині його площа стоновить 1162 км2. На півночі район межує з Баранівським районом Житомирської області, на сході — з Полонським, на заході - з Ізяславським, на північному заході - зі Славутським, на півдні — із Старокостянтинівським районами Хмельницької області. У районі 64 населених пункти.
    Район має значні поклади граніту, вапняку, глини, піску, графіту, каоліну, а також запаси деревини. 37,6 тис.га площі району займають ліси. Протікає 15 річок, найбільші з них Хомора, Смілка, Корчик, Лізнявка. Створені заповідний регіональний ландшафтний парк "Мальованка", загальнозоологічний заказник "Лизнявський", орнітологічний заказник "Червоноцвітський", гідрологічний "Купинський", Є 13 пам'яток природно-ботанічних та геологічних. Зокрема, у заказнику "Лизнявський", що розміщений поблизу села Романів на площі 422 га. взяті під охорону бобри, норка.
    Прекрасне Мале Полісся - край заповідних лісів, голубих озер і тихоплинних рік. Це один з найпривабливіших ку точків України, чи не найвигідніше розташований у фізико -географічному плані між Волинською височиною на Півночі та Подільською на Півдні. Довжина понад 300 км. ширина до 70 км.
      Поверхня Малого Полісся переважно рівнинна, середньою висотою до 245 м, подекуди - гриви, трапляються дюни. Досліджено і розробляються тут родовища гранітів, торфу, мертелю, піску, глини. Клімат вологий, опадів близько 740 мм на рік. Населення в основному вирощує овочі, зернові, цукрові буряки, цикорій тощо.
    За природними особливостями Мале Полісся відносять до зони мішаних лісів. Найбільш поширеними природно - територіальними комплексами є слабохвилясті низовини з деревно-слабопідзолистими глеюватими грунтами і болотами під боровими суборовими лісами.
Більшість лісів Шепетівського військового лісгоспу розміщені на Малому Поліссі, а якщо сказати точніше — на Шепетівському Поліссі, для якого характерні низинний рельєф, широкі заболочені долини, високий рівень грулггових вод, позитивний баланс вологи.